Статті та література
Снасті і техніка лову
У цей період щука однозначко краще реагує на приманки мінімального розміру.Незважаючи на те, що в наших торішніх уловах щук менше кілограма не було,а максимальна вага хижачки становила 3 кг,усі вони, за винятком однієї були спіймані на "вертушки" Mepps,Cormoram і саморобні, розміром за класифікацією Mepps 0-3,а також вузькі і легкі "коливалки".Причому при надто активному клюванні розбудити апетит хижачки допомагали "вертушки" з пелюстками мінімальногго розміру з одинарними гачками і насадженим на нього мікротвістером.Колір пелюстки-латутнний і мідний.Мікротвістери ми використовували популярного кольору "машинне мастило" і "кока-кола".
Важливо було відстежувати горизонт проведення блешні,ведучи її так,щоб вона не чіплялася за донний "килим", затоплені пні та інші донні перешкоди. У цьому, до речі, полягала одна зі складнощів ближче до потенційних сховів для щуки, з другого-зачеплення і подальші дії з визволення приманки з "полону" насторожують потенційні трофеї
Товариш ловив на "вертушки" власного виробництва ,які були остащені гумовою "волохатістю" з різаних піпеток, шо віддалено нагодували дуже лисого октопуса.Теж клювало. Утім, те,що щука любить , аби окрім блискучої пелюстки що обертається, поруч щось спокусливо окрім блискучої пелюстки, що обертається, поруч щось спокусливо звивалося,-факт добре відомий .Думаю, що й мікроспінербейти,якби вони в нас були, непогано б себе показали.Тим більше що спінербейтова конструкція прекрасно пристосоована для лову в мілководдях, зарослих місцях. Причина відсутності клювань на спінербейти,мабуть,у тому що всі наявні в нас приманки цього типу були досить великими,а хижак ,як уже зазначалося ,явно відповідав перевагу витонченішим приманкам.
Такий однозначний вибір хижачкою маленьких за розміром приманок легко пояснити- у цей час щуці животи вщент заповнені ікрою і молоками,а тому велика здобич може просто не поміститися в тісному череві.
Воблери ми не використовували передусім через підвищену схильність до зачіплювання цього класу приманок. Після червоного проведення нам набридло очищати воблери від трави, і ми перейшли на ловлю "вертушками".Можливо, при знятті нижнього трійника кількість зачеплень за траву зменшилося б, однак, підкреслюю, в ловлі дорогими приманками не було необхідності. Березнева щука прекрасно бере й на "вертушку", добову норму вилову (5 кг) при певному везінні можна виконати за декілька годин.
Щука в цей час не дуже активно чинить опір і надзвичайно рідко робить "свічки", в тому сходів у нас майже не було. Проведення "вертушок" застосовувалися те, яке можна назвати "класичним щучим",- рівномірне з мінімальною швидкістю, на межу зриву обертання пелюстоки. Проведення "коливалки" - "сходинка" в товщі води, з періодичними підмотуваннями шнура і паузами.Важливим для успішного клювання було проведення максимально близько до підводних перешкод або заростей підводної рослиності,але без зачіплювання за них. Інакше щука настрожувалася і відмовлялася клювати.
Товщина шнура для весняної ловлі щуки особливої ролі не грає- аби не був занадто товстим і круглого перетину(ці чинники впливають на дальність закиду). Я використовував Rapala titanium перетом 0.104 мм,який показав себе відмінно. Повідець обов'язковий,оскільки ловиться не найдрібніша щука на друбні приманки,а шнур перекушується зубами з легкістю.Ми використовували досить делікатні м'які сталеві багатожильні повідці перетином 0.16мм розривним навантаженням 4 кг. Як вже згадувалося ,"крокодили"о цій порі-рідкість,а занадто грубий повідець здатний негативно вплинути на кількість виловлених екземплярів.
Вудилище я використовував лайтове (4-16). У моїх приятелів були вудлища з тестами 3-21 і 5-25, тобто медіум-лайти,і медіум. Мій вибір лайтового вудлища був продиктований не лише необхідністю закида легку приманки на значну відстань,але й такими бажаними, першими по відкритій воді цього року,трофеями. Лайт прекрасно справлявся з трав'янистими вагою до 2 кг,а вигини його бланка "в бублик" які спочатку викликали у приятелів побоювання за долю спінінга, до кінця риболовлі змінилися на тверде переконання й собі придбати такий самий девайс. Хоча можливо,досить довгий спінінг з тестом 5-20,враховуючи розмір риби, в цих умовах і був би раціональним вибором.
Важливо було відстежувати горизонт проведення блешні,ведучи її так,щоб вона не чіплялася за донний "килим", затоплені пні та інші донні перешкоди. У цьому, до речі, полягала одна зі складнощів ближче до потенційних сховів для щуки, з другого-зачеплення і подальші дії з визволення приманки з "полону" насторожують потенційні трофеї
Товариш ловив на "вертушки" власного виробництва ,які були остащені гумовою "волохатістю" з різаних піпеток, шо віддалено нагодували дуже лисого октопуса.Теж клювало. Утім, те,що щука любить , аби окрім блискучої пелюстки що обертається, поруч щось спокусливо окрім блискучої пелюстки, що обертається, поруч щось спокусливо звивалося,-факт добре відомий .Думаю, що й мікроспінербейти,якби вони в нас були, непогано б себе показали.Тим більше що спінербейтова конструкція прекрасно пристосоована для лову в мілководдях, зарослих місцях. Причина відсутності клювань на спінербейти,мабуть,у тому що всі наявні в нас приманки цього типу були досить великими,а хижак ,як уже зазначалося ,явно відповідав перевагу витонченішим приманкам.
Такий однозначний вибір хижачкою маленьких за розміром приманок легко пояснити- у цей час щуці животи вщент заповнені ікрою і молоками,а тому велика здобич може просто не поміститися в тісному череві.
Воблери ми не використовували передусім через підвищену схильність до зачіплювання цього класу приманок. Після червоного проведення нам набридло очищати воблери від трави, і ми перейшли на ловлю "вертушками".Можливо, при знятті нижнього трійника кількість зачеплень за траву зменшилося б, однак, підкреслюю, в ловлі дорогими приманками не було необхідності. Березнева щука прекрасно бере й на "вертушку", добову норму вилову (5 кг) при певному везінні можна виконати за декілька годин.
Щука в цей час не дуже активно чинить опір і надзвичайно рідко робить "свічки", в тому сходів у нас майже не було. Проведення "вертушок" застосовувалися те, яке можна назвати "класичним щучим",- рівномірне з мінімальною швидкістю, на межу зриву обертання пелюстоки. Проведення "коливалки" - "сходинка" в товщі води, з періодичними підмотуваннями шнура і паузами.Важливим для успішного клювання було проведення максимально близько до підводних перешкод або заростей підводної рослиності,але без зачіплювання за них. Інакше щука настрожувалася і відмовлялася клювати.
Товщина шнура для весняної ловлі щуки особливої ролі не грає- аби не був занадто товстим і круглого перетину(ці чинники впливають на дальність закиду). Я використовував Rapala titanium перетом 0.104 мм,який показав себе відмінно. Повідець обов'язковий,оскільки ловиться не найдрібніша щука на друбні приманки,а шнур перекушується зубами з легкістю.Ми використовували досить делікатні м'які сталеві багатожильні повідці перетином 0.16мм розривним навантаженням 4 кг. Як вже згадувалося ,"крокодили"о цій порі-рідкість,а занадто грубий повідець здатний негативно вплинути на кількість виловлених екземплярів.
Вудилище я використовував лайтове (4-16). У моїх приятелів були вудлища з тестами 3-21 і 5-25, тобто медіум-лайти,і медіум. Мій вибір лайтового вудлища був продиктований не лише необхідністю закида легку приманки на значну відстань,але й такими бажаними, першими по відкритій воді цього року,трофеями. Лайт прекрасно справлявся з трав'янистими вагою до 2 кг,а вигини його бланка "в бублик" які спочатку викликали у приятелів побоювання за долю спінінга, до кінця риболовлі змінилися на тверде переконання й собі придбати такий самий девайс. Хоча можливо,досить довгий спінінг з тестом 5-20,враховуючи розмір риби, в цих умовах і був би раціональним вибором.
По матеріалам газети:Полювання та риболовля №3(Є. Гридько)
